НЕ ДИВНО, ЩО ЦІКАВА
МАТЕМАТИКА СТАЛА РОЗВАГОЮ «ДЛЯ ВСІХ ЧАСІВ І НАРОДІВ». ВЖЕ В ПАПІРУСІ РІНДА
(ПЕРЕПИСАНИЙ ПРИБЛИЗНО. 1650 ДО Н. Е. ПЕРЕПИСУВАЧЕМ АХМЕСОМ ), ЯКИЙ ДАТУЄТЬСЯ
XX СТ. ДО Н. Е., СЕРЕД 84 ЗАДАЧ, ЯКІ ЗАРАЗ МОЖНА БУЛО Б ВІДНЕСТИ ДО ПРИКЛАДНОЇ
МАТЕМАТИКИ, ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ І ЗАВДАННЯ ЦІКАВОГО ХАРАКТЕРУ, ВАРІАНТИ ЯКИХ ПРОТЯГОМ
ПОДАЛЬШИХ ТИСЯЧОЛІТЬ КОЧУВАЛИ З ОДНОГО ЗБІРНИКА ЗАДАЧ З ЦІКАВОЇ МАТЕМАТИКИ В
ІНШИЙ.
НЕЗВАЖАЮЧИ НА
ІСНУВАННЯ ТРИНАДЦЯТИ ТОМНИХ «НАЧАЛ»
ЕВКЛІДА (III СТ. ДО Н. Е.), ЩО СТАЛИ
БІЛЬШ НІЖ НА ДВА ТИСЯЧОЛІТТЯ ЗРАЗКОМ НАУКОВОЇ СТРОГОСТІ, І В СТАРОДАВНІЙ ГРЕЦІЇ
ЦІКАВИЙ ЕЛЕМЕНТ В МАТЕМАТИЦІ НЕ ЗНИК І НАЙБІЛЬШ ЯСКРАВО ПРЕДСТАВЛЕНИЙ В
«АРИФМЕТИЦІ» ДІОФАНТА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКОГО (ПРИБЛИЗНО III СТ.).
